мета діяльності

МЕТА і ЗАСОБИ - поняття, які характеризують певні елементи поведінки і діяльності людини. Мета - усвідомлене передбачення бажаного результату діяльності, яке зумовлює пошук засобів і шляхів його досягнення. Засоби - предмети, способи дії, поведінки, соціальні інститути, за допомогою яких досягається певна мета; сукупність елементів діяльності, спрямованої на осмислення, покладання, реалізацію мети. Розрізняють суб'єктивну мету та об'єктивну мету. Перша стосується абстрактно-загальної мети (ідеал) і конкретної мети, що її треба реалізувати заради досягнення цього ідеалу. Під об'єктивною метою мається на увазі або "мета буття" (Божественна, провіденційна), або заданий тим чи тим законом (алгоритмом, правилом) стан у розвитку певної системи, що має властивість саморегуляції (формальна мета) В. иділяють також загальну й часткову, ближню і віддалену, кінцеву та проміжну мету. Особливої гостроти проблема співвідношення М. і З. набуває у переломні, перехідні періоди в історії людства. Теза "мета виправдовує засоби" характеризує особливості співвідношення М. і З. за цих історичних обставин. Різні мислителі тлумачили цю тезу відповідно до загальної спрямованості та змісту свого філософського вчення. Так Мак'явеллі вважав, що для досягнення великих і благородних цілей можливо переступати через закони моралі. З історичного досвіду відомо, що нехтування моральним аспектом засобів часто-густо супроводжувало радикальні революційні підходи до суспільних змін. Енгельс у листі Триру від 18 грудня 1889 р. писав про те, що для революціонера придатний будь-який засіб, що веде до мети, як насильницький, так і мирний. Проблема органічної єдності, взаємодоповнюваності М. і З. та результату діяльності пов'язана із суперечливим розумінням взаємозв'язку потреб, інтересів та ціннісних орієнтацій, а також того історичного факту, що моральні принципи мають бути передумовою будь-якого рішення соціального суб'єкта у виборі мети (виходячи з наявних засобів або, навпаки, визначення засобів реалізації на основі певної мети) І. гнорування цих принципів призводить до страждань, особистих та соціальноісторичних конфліктів, загрожує самому існуванню людської цивілізації.

1) (робота, заняття) work, business

2) (коло питань, сфера інтересів) affair, concern, business

3) тк. одн. ( мета діяльності) cause

4) ( діяння) deed, act

5) мн.

6) ( питання) matter, point

7) юр. case

8) канц. ( папка з документами) file, folder, dossier

9) (спеціальність, професія) occupation; concern

10)

юр. австрал., англ. установчий договір акціонерного товариства; установчий договір юридичної особи; заявка на реєстрацію акціонерного товариства юридичний документ про створення акціонерного товариства, який оформляється засновниками і разом зі статутом акціонерного товариства (articles of association) становить конституцію (constitution) товариства; ♦ в установчому договорі акціонерного товариства містяться такі пункти: назва товариства; предмет і мета діяльності товариства; розмір дозволеного акціонерного капіталу (authorized capital); порядок розподілу прибутку (profit) і відшкодування збитків; склад і підписи засновників; місцезнаходження товариства і т. д.

═════════□═════════

to draw up a memorandum of association оформляти/оформити установчий договір акціонерного підприємства; to sign a memorandum of association підписувати/підписати установчий договір акціонерного підприємства

memorandum of association (англ., австрал.):: certificate of incorporation (амер., канад.); memorandum of association ‡ constitution of a company (384)

▹▹ articles of association

* * *

(bus, biz)

1. n ком. бізнес; діло; справа; підприємництво; торговельна діяльність; торгівля; діяльність; a підприємницький; діловий; 2. n підприємство; компанія; фірма; a фірмовий

1. заняття або системна діяльність, що реалізується у виробничій (manufacture), промисловій, торговельній (trade) та ін. сферах з метою одержання прибутку (profit) шляхом купівлі та продажу товарів (goods) і послуг (service¹); 2. організація, покликана засобами торгівлі задовольнити потреби суспільства і одержати прибуток; ♦ існує кілька основних видів підприємств, а саме: одноосібне підприємство (sole proprietorship), партнерство (partnership) та компанія (company) або корпорація (corporation)

═════════■═════════

advertising business рекламна справа • рекламний бізнес • рекламне агентство; annual business річна справа; banking business банківське діло • банківські операції; bankrupt business збанкрутіле підприємство; beverage business підприємство у сфері виробництва напоїв; big business велике підприємство; brokerage business посередницька справа • брокерська контора; capital-intensive business капіталомістке підприємство; commercial business торговельне підприємство • торгівля; competing business конкурентне підприємство; current business поточна справа; durable goods business торгівля товарами довгострокового вжитку; export business експортний бізнес; family-owned business сімейне підприємство • родинне підприємство; foreign-owned business підприємство, яке належить закордонному власнику; government business державна справа; hospitality business готельний бізнес; illegal business заборонена справа • незаконне підприємство • незаконна справа; import business бізнес у сфері імпорту; incorporated business акціонерне підприємство • акціонерна компанія; insurance business страховий бізнес; investment business інвестиційна діяльність; joint business спільне підприємство; large-scale retail business велике підприємство роздрібної торгівлі; loan business кредитна справа; local business місцеве підприємництво; mail-order business посилковий торговельний бізнес; mercantile business торговельне підприємство; official business офіційна справа; private business приватне підприємство; produce business торгівля сільськогосподарськими продуктами; profitable business прибутковий бізнес; proprietary business виробництво фірмової продукції; publishing business видавнича справа • книготорговий бізнес; real estate business бізнес у сфері нерухомості; retail business роздрібна торгівля • підприємство роздрібної торгівлі; seasonal business сезонне підприємництво; securities business торгівля цінними паперами; service business бізнес у сфері обслуговування; small business мале підприємництво; small-scale retail business мале роздрібне підприємство; unincorporated business неакцір-нерне підприємство; well-established business солідне підприємство • солідна фірма; wholesale business оптове підприємство • оптова торгівля

═════════□═════════

business ability спроможність до комерційної діяльності; business account рахунок підприємств; business acquaintance ділове знайомство; business activities види ділової діяльності; business activity ділова діяльність • господарська діяльність • економічна діяльність; business acumen ділова хватка; business address службова адреса • ділова адреса; business agent торговельний агент; business approach діловий підхід; business area сфера торговельно-промислової діяльності; business broker професійний брокер • професійний агент • діловий брокер; business canvasser торговельний агент; business саг автомобіль для ділових поїздок; business card візитна картка • візитівка; business circles ділові кола; business class бізнес-клас; business community ділові кола • ділове суспільство; business concept поняття ділової діяльності; business concern ділова справа; business conduct ведення діла; business connections ділові зв'язки; business costs ділові витрати; business credit кредит на торговельно-промислову діяльність; business cycle діловий цикл • цикл ділової діяльності • економічний цикл; business cycle indicator показник економічного циклу; business cycle recovery піднесення ділової активності; business data processing обробка комерційної інформації; business day час роботи банку • робочий день • час роботи біржі; business deal торговельна угода; business district діловий район • торговельний район; business economics економіка підприємства; business education комерційна освіта; business enterprise торговельна фірма • торговельно-промислове підприємство; business environment економічне оточення; business equipment виробниче устаткування; business establishment ділове підприємство • ділові кола • торговельно-промислове підприємство; business ethics ділова етика; business expenses витрати підприємців • торговельні витрати; business factor економічний фактор; business financing фінансування підприємств; business firm підприємницька фірма; business fortune удача в діловій діяльності • багатство, нажите внаслідок ділової діяльності; business hours години роботи підприємства • години торгівлі • години роботи біржі • робочі години; business house торговельний дім; business in futures ф'ючерсні угоди; business instinct ділове чуття • діловий нюх; business integrity чесність у діловій діяльності; business investment капіталовкладення підприємства; business law торгове право; business leader діловий лідер • керівник промислового підприємства; business life ділове життя; business management управління торговельно-промисловим підприємством; business manager комерційний директор • торговельний керівник; business merger об'єднання підприємств • злиття компаній; business method методика ділової діяльності; business monopoly підприємницька монополія; business name назва фірми • назва підприємства; business office торговельна канцелярія • торговельна контора; business of the day порядок денний; business opportunities можливість ділової діяльності; business outlook перспективи ділової діяльності • майбутня економічна кон'юнктура; business partner діловий партнер • торговельний партнер • діловий компаньйон • діловий учасник; business practice практика ділових відносин; business premises будинок підприємства; business press ділова преса; business principle діловий принцип; business procedure методика ділової діяльності; business profits прибуток підприємства; business property власність підприємства • власність фірми; business publication комерційне видання • фірмове видання; business purpose мета ділової діяльності; business quarter діловий квартал; business receipts прибутки від ділової діяльності; business relation діловий зв'язок; business relations ділові відносини • торговельні зв'язки; business reply cards картки для ділової відповіді; business representative торговельний представник; business revival пожвавлення господарської кон'юнктури; business secret виробничий секрет; business sector діловий сектор • виробничий сектор • сектор торговельно-промислової діяльності; business strategy ділова стратегія; business support підтримка підприємства; business tax податок на підприємця • податок на підприємство; business taxation оподаткування підприємства; business tax form бланк податкової декларації для підприємця; business tax package комплекс заходів з оподаткування підприємця; business tenant орендар/орендарка підприємства; business terms умови ділової діяльності; business-to-business advertising реклама для підприємців; business-to-business sales обсяг продажу торговельно-промислових підприємств • гуртовий оборот фірми; business training навчання торговельно-промислової діяльності; business trends тенденції в галузі ділової діяльності; business trip ділова поїздка • відрядження; business turnover торговельний оборот підприємства; business undertaking торговельно-промислове підприємство; business venue місце зустрічі фірми • місце ділової зустрічі; business volume торговельний оборот • обсяг ділових операцій; business week робочий тиждень; business world діловий світ; business year бюджетний рік • звітний рік • господарський рік; out of business банкрут; to be engaged in business займатися/зайнятися торгівлею • торгувати • крамарювати; to be forced out of business бути витісненим з підприємницької діяльності; to be in business займатися/зайнятися торгівлею • торгувати • крамарювати; to be out of business банкрутувати/збанкрутувати; to close down a business ліквідувати фірму • ліквідуватися; to conduct a business вести справу • займатися комерцією • керувати підприємством; to do business вести справу • вести діло; to engage in business займатися/зайнятися торгівлею • торгувати • крамарювати; to establish a business створювати/створити підприємство; to expand a business розширяти/розширити підприємство; to finance a business фінансувати підприємство; to go into business займатися/зайнятися торгівлею • торгувати • крамарювати; to go out of business ліквідувати підприємство • припиняти/припинити діяльність; to launch a business відкривати/відкрити підприємство; to manage a business керувати підприємством; to open a business засновувати/ заснувати підприємство • відкривати/відкрити підприємство; to operate a business керувати підприємством; to run a business керувати підприємством; to sell out a business продати підприємство; to set up a business починати/почати справу • засновувати/заснувати підприємство • починати/почати бізнес; to start a business починати/почати справу • засновувати/заснувати підприємство • починати/почати бізнес; to take over a business брати/взяти на себе ведення справи; to wind up a business ліквідувати підприємство

business¹:: business enterprise; business² ‡ business² (383)

═════════◇═════════

бізнес < англ. business — діло, торгівля, справа; також форма бізнесмен — комерсант, ділок, торговець (ЕС-СУМ 1: 139; СІС: 96); підприємство/підприємництво/підприємницький < нім. Unternehmung < unter — під і nehmen — брати, приймати (ЕС-СУМ 4: 54-55)

* * *

1) межі, рамки

2) масштаб, розмах, сфера, поле (діяльності)

3) можливість, простір, свобода (дій)

4) кінцева мета; задум; основна ідея

5) мор. довжина випущеного якірного ланцюга

6) (скор. від microscope) мікроскоп

7) (скор. від telescope) телескоп

* * *

1) межі, рамки, границі ( можливостей)

2) масштаб, сфера, поле ( діяльності)

3) можливість, простір, свобода ( дій)

4) icт. кінцева мета; задум, основна ідея (автора, книги)

5) мop. довжина попущеного ( якірного) ланцюга

від назв оптичних приладів; див.-scope

УПРАВЛІННЯ (керування) - функція високоорганізованйх систем (соціологічних, біологічних, технічних), що забезпечує їхню структурну цілісність, підтримання заданого режиму діяльності, реалізацію Програми досягнення мети. Процеси У. стали предметом систематичного й інтенсивного аналізу з появою кібернетики, яка, абстрагуючись від конкретних особливостей якісно різних видів У., фіксуючи основну увагу на тому загальному, що притаманне їм усім, за зовнішньою відмінністю процесів У. розкрила їхню внутрішню сутнісну єдність та встановила ізоморфізм їхніх проявів С. утність процесу У. становить його інформаційний зміст. У. - це процес трансформації інформації у дію, тобто процес перетворення її у сигнали, що спрямовують функціювання систем У. Інформаційний підхід до У., Що відзначається таким абстрактним рівнем дослідження, започаткував вивчення загальних законів У, Неодмінний атрибут оптимального У. - це процес безперервної циркуляції інформації каналами прямого і зворотного зв'язку між керуючою і керованою системами системи У. Рівень розвинутості цих каналів не обов'язково має бути однаковим. Загалом процес У. можливий лише у системах з досить розвинутим каналом прямого зв'язку, тоді як зворотного (у відносно простих системах У.) може бути менш розвинутим. З підвищенням ступеня складності системи У. роль цього каналу зростає, а його ємність, як правило, стає більшою За ємність каналу прямого зв'язку. Принцип зворотного зв'язку - універсальний принцип, що діє в усіх системах У., незалежно від рівня їх організації. Об'єктивна передумова єдиного підходу до різних систем У. - інваріантність структури феномена У. Системи У. поділяються на ригідно (жорстко) детерміновані (дія керуючої системи однозначно визначає реакцію керованої) і статистично детерміновані (задається широкий діапазон можливих реакцій керованої системи на дію керуючої). Критерієм ефективності У. є міра адаптації керуючої системи до змін зовнішнього середовища, яка забезпечує самоорганізацію, самозбереження системи У. та досягнення мети, або рівень оптимізації заданого параметра керуючої системи. Для забезпечення оптимального режиму У. керуюча система має мати не меншу різноманітність станів, ніж керована (принцип необхідної різноманітності Ешбі). Головне завдання У. - забезпечення цілеспрямованої дії на керовану систему, тому будь-яке У. - цілеспрямоване. Цілеспрямована дія - це і мета, і результат У. Мета - передбачення результату, на досягнення якого спрямовується дія. Зворотний зв'язок - той механізм, що враховує і зводить до мінімуму різницю між метою дій та її результатом. Здійснюючи абстрактний підхід до якісно різних систем і процесів У., кібернетика зіграла вирішальну роль у створенні понятійного апарату для їх опису, розробки ефективних логіко-математичних методів їх дослідження, побудови абстрактної математичної теорії АСУ (сукупності теорій з різним рівнем абстракції). Найпростіші системи У. - інформаційно-кібернетичні, що функціонують відповідно із закладеними в них програмами: жорстко детермінованими, стохастичними, з елементами самоорганізації тощо. Складніші процеси У. властиві біологічним системам, у яких виділяють два рівні У. - організмовий (відтворюється спадково орієнтований на збереження видів, популяцій, біоценозів тощо) і поведінковий (орієнтований на збереження біологічних систем у взаємодії з довкіллям). Найскладнішою, ієрархічно організованою структурою У. відзначаються соціальні системи У. - визначальний атрибут будь-якого суспільства, який притаманний суспільному організмові на усіх рівнях його структурної організації. Соціальне У. - фактор, спрямований на забезпечення життєдіяльності суспільства, його розвитку. Історично у суспільстві склались і взаємодіють два типи механізмів У.: стихійний та свідомий. Увагу філософії феномен У. привертає насамперед у плані аналізу самого поняття "У." у системі інших понять, вироблених комплексом кібернетичних дисциплін і пов'язаних з ним, та дослідження природи і функцій механізмів У. у різних системах. Особливої актуальності набувають питання, пов'язані з аналізом перспектив комп'ютеризації процесів У. складними системами, передусім питання про її можливі соціальні наслідки в умовах наділення комп'ютерів цільовими функціями.

марк., рек., збут n маркетинг; організація збуту; реалізація; збут; система збуту; торгівля; a маркетинговий; збутовий

система організації підприємницької діяльності, що орієнтується на врахування вимог ринку та активний вплив на попит з метою розширення збуту товарів; ♦ на організаційному рівні маркетинг охоплює великий спектр діяльності, пов'язаний з рекламуванням (advertising¹), стимулюванням збуту (promotion¹), плануванням (planning), стимулюванням сфери торгівлі (merchandising), реалізацією (sales¹) товарів чи послуг, їх популяризацією (publicity¹) тощо

═════════■═════════

agricultural marketing сільськогосподарський маркетинг • маркетинг сільськогосподарської продукції; brand — маркетинг товарної марки; competitive marketing конкурентний маркетинг • маркетинг конкурентів; concentrated marketing концентрований маркетинг; consumer marketing маркетинг на споживчому ринку; consumer-orientated marketing маркетинг з орієнтацією на споживача; cooperative marketing спільний маркетинг • збут через систему кооперативів; corporate marketing маркетинг корпорацій • корпоративний маркетинг; counteractive marketing протидіючий маркетинг; data-driven marketing маркетинг, керований потоком даних; direct marketing прямий маркетинг • збут без посередників; domestic marketing маркетинг на внутрішньому ринку; domicile marketing маркетинг житла; electronic marketing електронний маркетинг; export marketing маркетинг експорту; foreign marketing маркетинг на закордонних ринках; full-scale marketing повномас-штабний маркетинг; generic marketing маркетинг немарочних товарів; global marketing; industrial marketing промисловий маркетинг; innovative marketing новаторський маркетинг; integrated marketing інтегрований маркетинг; international marketing міжнародний маркетинг; joint marketing спільний маркетинг; local marketing маркетинг на місцевому рівні; mass marketing масовий маркетинг; media marketing маркетинг засобів поширення інформації • маркетинг засобів реклами; multistep marketing багатоступеневий маркетинг; national marketing загальнонаціональний маркетинг; niche marketing; non-profit marketing маркетинг некомерційних організацій • маркетинг у сфері некомерційної діяльності; one-step marketing одноступеневий маркетинг; political marketing політичний маркетинг; product marketing товарний маркетинг; product-differentiated marketing товарно диференційований маркетинг; publishing marketing маркетинг видавничої діяльності • книжковий ринок • видавничий маркетинг; regional marketing місцевий маркетинг • регіональний збут • маркетинг регіонального масштабу; retail marketing роздрібний маркетинг • маркетинг у сфері роздрібної торгівлі; scientific marketing науковий маркетинг; service marketing маркетинг послуг; social marketing суспільний маркетинг; target marketing цільовий маркетинг; test marketing пробний маркетинг; video marketing відеомаркетинг; world marketing всесвітній маркетинг • маркетинг у світовому масштабі

═════════□═════════

marketing activities діяльність у галузі маркетингу • маркетингова діяльність; marketing agreement угода про збут продукції; marketing analysis аналіз збуту; marketing association збутова асоціація; marketing audit перевірка збуту • ревізія збуту; marketing board рада з маркетингу; marketing budget бюджет маркетингу • маркетинговий бюджет; marketing campaign кампанія організації й стимулювання збуту; marketing cartel картель у сфері збуту продукції; marketing competition конкуренція за ринки збуту; marketing concept маркетингове поняття; marketing contribution сприяння збуту продукції; marketing contol регулювання збуту • керування маркетингом; marketing cooperative збутовий кооператив; marketing costs витрати збуту • маркетингові витрати; marketing department комерційний відділ • відділ збуту; marketing director директор відділу збуту • завідувач відділу збуту; marketing effort маркетинговий захід • захід у сфері організації і стимулювання збуту; marketing environment маркетингове середовище; marketing executive спеціаліст у галузі маркетингу; marketing exhibition торговельна виставка; marketing expenses витрати збуту; marketing information system система маркетингової інформації; marketing manager завідувач відділу збуту; marketing method метод збуту продукції; marketing mix; marketing organization збутова організація; marketing plan план збуту продукції; marketing policy політика в галузі збуту • стратегія в галузі збуту; marketing possibilities можливості маркетингу • можливості збуту; marketing potential сподівана реалізація • потенціал маркетингу; marketing practice методика маркетингу; marketing purpose мета маркетингу; marketing research маркетингові дослідження • аналіз можливостей збуту; marketing scheme програма збуту продукції • система маркетингу; marketing strategy маркетингова стратегія • стратегія маркетингу; marketing syndicate синдикат у сфері збуту • маркетинговий синдикат; marketing team маркетингова команда; marketing technique методи маркетингу

marketing ‡ business organization (384)

═════════◇═════════

маркетинг < англ. marketing < market — ринок, збут

* * *

ІДЕАЛ ( від грецьк. ιδέα - ідеал, першообраз) - уявлення про найвищу досконалість, котра як взірець, норма і мета визначає спосіб і характер діяльності людини або соціальної групи. Вихідною засадою формування І. є усвідомлення суб'єктом діяльності своїх потреб та недовершеності наявної дійсності й відповідно необхідності її реального перетворення. І. - це певна єдність об'єктивного і суб'єктивного. Об'єктивність І. полягає в тому, що він виникає як об'єктивна необхідність у розвитку суспільства, вказуючи на його реальний стан та об'єктивні тенденції подальшого поступу. Суб'єктивність І. пов'язана з тим, що він є суб'єктивним за своєю формою. У залежності від сфер людської життєдіяльності формуються суспільні, політичні, етичні, наукові І., утворюючи своєрідний світоглядний та регулятивний стрижень цілепокладаючої діяльності людини. В різних типах культури формуються різні І., які залежать не лише від типу культури, а й від рівня її розвитку. Отже, І. є не тільки соціально-культурним, а й історичним поняттям.

1. n бухг. аудит; ревізія; аудиторська перевірка; перевірка; перевірка фінансових операцій; аналіз господарсько-фінансової діяльності; 2. ауд. аудиторська перевірка; ревізія; аудит; a аудиторський; ревізійний; v ревізувати

1. систематична перевірка облікової документації (accounting records), фінансової звітності (financial statements), що включає балансовий звіт (balance sheet), звіт про прибуток і збиток (profit and loss statement:: income statement) та ін. підсумкові дані з метою точно оцінити діяльність (true and fair view) організації (entity) та відповідність нормам бухгалтерського обліку (accounting standards); ♦ до аудиторських перевірок належать: внутрішній аудит (internal audit), зовнішній аудит (external audit), аудит балансу (balance sheet audit), безперервний аудит (continuous audit), встановлений законом аудит (statutory audit) і т. д.; 2. методика обстеження, огляду чи аналізу виробничої діяльності, бухгалтерських процедур, системи контролю якості (quality control) будь-яких витрат (expenditure) і т. ін. з метою встановлення ефективності (efficiency³), результативності (effectiveness), надійності і т. п.; ♦ до таких аудиторських перевірок належать: аудиторська перевірка управління (management audit:: operational audit), аудиторська перевірка робочої сили (work force audit), аудиторська перевірка безпеки (safety audit) і т. д.

═════════■═════════

analytical audit аналітичний аудит • аналітична ревізія; annual audit річна аудиторська перевірка • річний аналіз господарської діяльності; balance sheet audit аудит балансу • ревізія балансу; bank audit аудит банківської звітності • ревізія банківської звітності; cash audit ревізія операцій з готівкою; compliance audit аудит за згодою • ревізія за згодою; comprehensive audit докладний аудит • докладна ревізія • всеосяжна ревізія; continuous audit безперервний аудит; conversion audit перевірка, пов'язана з переходом на випуск нової продукції; cost audit аудит витрат; detailed audit докладний аудит • докладна ревізія; environmental audit аудит захисту навколишнього середовища; external audit; financial audit аудиторська перевірка фінансового стану; general audit загальний аудит • загальна ревізія; green audit неякісна аудиторська перевірка; independent audit незалежний аудит • незалежна ревізія; interim audit проміжна аудиторська перевірка • аудиторська перевірка за частину звітного періоду; internal audit; joint audit спільний аудит • спільна ревізія; judicial audit судова ревізія; limited audit обмежений аудит • обмежена аудиторська перевірка; management audit; marketing audit перевірка збуту; operational audit; outside audit зовнішня ревізія; performance audit аудит функціонування; periodic audit періодичний аудит • періодична ревізія • аудиторська перевірка за частину звітного періоду; preliminary audit підготовчий аудит; pre-audit ознайомчий аудит; procedural audit процедурний аудит; safety audit аудиторська перевірка безпеки; sampling audit вибіркова перевірка; special audit спеціальний аудит • спеціальна ревізія; statutory audit; tax audit аудиторська перевірка правильності нарахування податків; test audit контрольна перевірка; unscheduled audit непланова перевірка; value-for-money audit аудит економічності, ефективності й результативності; work force audit аудиторська перевірка робочої сили; year-end audit аудит на кінець року

═════════□═════════

audit accounts аудиторські рахунки • ревізійні рахунки; audit approach методика проведення ревізії; audit committee ревізійний комітет • ревізійна комісія; audit coverage обсяг ревізії; audit department ревізійний відділ; audit difference розбіжність в ревізійній звітності; audit endorsement підпис під ревізійним звітом; audit evidence матеріали ревізії • аудиторський доказ; audit letter повідомлення про ревізію; audit manual посібник з ревізії • посібник з аудиту; audit objectives мета аудиторської перевірки; audit of annual accounts перевірка річної звітності • ревізія річної звітності; audit of financial records перевірка фінансової звітності; audit opinion аудиторський висновок; audit package пакет програм ревізії; audit plan план ревізії; audit planning планування ревізії; audit procedure процедура ревізії; audit programme програма проведення аудиторської перевірки; audit report звіт про результати ревізії • протокол ревізії • ревізійний звіт; audit report comments зауваження до звіту про результати ревізії • зауваження до протоколу ревізії; audit report review аналіз звіту про ревізії; audit risk аудиторський ризик; audit sampling вибір при проведенні аудиторської перевірки; audit scheme порядок ревізії • план ревізії; audit trail слід ревізії; audit working papers документація аудиторської перевірки; computer-assisted audit technique методика автоматизованої ревізії; to audit the accounts проводити/провести ревізію • перевіряти/перевірити рахунки; to carry out an audit проводити/провести ревізію

═════════◇═════════

ревізія < лат. revisio < revidere — переглядати (ЕС-СУМ 4: 160)

▹▹ auditor

* * *

Мак'явеллі, Нікколо (1469, Флоренція - 1527) - італ. державний діяч, філософ, письменник (комедіограф), поет. Висока освіченість М. включала досконале знання античної класики (латиною) та італ. літератури. Замолоду проявив себе як досвідчений і талановитий політик; у віці 29 років був обраний на посаду другого канцлера уряду республіки Флоренція. Після падіння республіки і відновлення влади Медичі (1512) М. був заарештований і висланий у свій маєток, де написав більшість своїх творів. У центрі уваги М. - філософія історії та політичні процеси, пов'язані із створенням, розвитком та руйнуванням держав. У перебігу цих процесів велика роль відведена Фортуні, або Долі, яку М. вважав втіленням неминучого природного порядку речей. Але разом з тим вплив Долі не є фатальним, оскільки він багато в чому зумовлений об'єктивним середовищем та умовами, в яких діє людина І. сторичні події несуть на собі відбиток діянь самої людини, її вміння як пристосуватися до обставин, так і протистояти їм. М. наголошував на тому, що егоїстично орієнтовані потреби й інтереси є головною рушійною силою всіх різновидів людської діяльності - від родинно-побутової до політичної, від суто фізіологічної до інтелектуальної. Зокрема, всім людям притаманна потреба у примноженні власного багатства й поліпшенні добробуту своєї родини та громади, тісно пов'язана із відчуттям необхідності індивідуальної та національно-державної незалежності, економічної свободи, із прагненням до їх набуття і захисту Ч. им меншими є сподівання на можливість вільного вибору форм життєдіяльності та на їх позитивний результат, тим істотніше пригнічується індивідуальна й колективна активність. М. закликав наслідувати античні зразки гармонійного поєднання тілесної сили й здоров'я, крицевої міцності волі та величності духу, тобто прагнути до взаємоузгодженого і різнобічного розвитку, виявлення і задоволення всіх основних різновидів людських потреб, а насамперед вивчати і наслідувати приклад і принципи дохристиянської Римської імперії. Досліджував досвід і правила політичної діяльності, зокрема, закликав відокремити політику від моралі та характеризувати самостійність, міць і велич держави як ідеал, для досягнення якого політики повинні використовувати будь-які засоби. Звідси термін "мак'явелізм" - для визначення брудної політики за принципом "мета виправдовує засоби". Однак сам М. швидше засуджував, аніж схвалював відомі йому історичні приклади такого розуміння політики. Надавав монархії перевагу над республікою, зокрема, зазначав меншу ефективність останньої форми правління в критичних ситуаціях та значно сильніший руйнівний вплив її на підкорені силою народи околиць держави. Водночас М. вважав основою сили і стійкості держави та державця насамперед підтримку народу, здобуту як шляхом врахування і задоволення природних прав та інтересів громадян, так і завдяки військовим, дипломатичним, економічним успіхам владаря. У "Роздумах..." М. обґрунтовував думку про необхідність розмежування та водночас врівноваження влади державця, знаті (нобілітету) та народу. У наступних сторіччях, пов'язаних із становленням і розвитком демократій, ця думка трансформувалася в одну з фундаментальних ідей політичної філософії та практичної політики - про розподіл та збалансування різних гілок влади. М. - талановитий поет та автор драматичних творів; один із фундаторів європейської комедіографії. Був послідовним і палким захисником поширення та розвитку італ. мови. П'єса М. "Мандрагора" зажила слави насамперед як твір, написаний на поч. XVI ст. літературною італ. мовою.

[br]

Осн. тв.: "Державець" (1513); "Роздуми про першу декаду Тита Лівія" (1513 - 1516); "Діалоги, або роздуми про нашу мову" (1514 - 1516); "Бельфагор", "Мандрагора" (1518); "Про військове мистецтво" (1519 - 1520); "Флорентійські хроніки" (1520 - 1525).

ПРИЧИННІСТЬ, каузальність (від лат. causa - причина) - один із моментів універсального зв'язку предметів і явищ світу, який полягає в утворенні або породженні одними предметами і явищами - причинами - інших - наслідків. В античній філософії вчення про П. мало філософсько-світоглядний характер, бо стародавні мислителі шукали начала буття А. ристотель вважав, що П. і начало - одне й те саме; узагальнивши те, що до нього спочатку виділили матеріальну причину (Фалес, Анаксимен та ін.), потім рушійну (нус - Анаксагор, ворожнеча і дружба - Емпедокл), формальні причини розглядали прибічники вчення про ідеї, а цільова належним чином ніким не була сформульована. Аристотель узагальнив попередні дослідження і чітко виділив чотири види причин: матерія, форма, джерело руху, мета. Структуру П. Аристотель відкрив, аналізуючи процеси праці - скульптуру, будівельне мистецтво. Оскільки людина бачить світ крізь призму діяльності, Аристотель переносить її структуру на весь світ. Рушійною силою у нього був першодвигун, цільовою - ентелехія і т.д. Аристотелівське вчення панувало до Нового часу. Бекон розчленовує дану класифікацію на дві групи: фізика вивчає діючу причину і матерію, метафізика - кінцеву і формальну. Мету як причину він бачив лише в діяльності людини. Ще більш радикальним був Декарт, який відкинув і матеріальну П., залишивши тільки рух як предмет фізики. Відтоді дослідження П. пішло двома шляхами: природознавства і людинознавства. На першому шляху були відкриті динамічні та статистичні закони і причинні зв'язки, генетичні - в живих організмах. Але найбільш важливим виявився той вид спричинення, який являє собою діяльність, бо людство живе нею Ц. ілі та їх реалізацію вивчали переважно в філософії історії. Віко, Фіхте, Шеллінг відкрили суттєву закономірність - неспівпадання цілей і результатів діяльності. Ці мислителі, а потім Гегель дану закономірність пояснювали тим, що окрема дія підпорядкована розумній силі, яка визначає внутрішній план історії (Бог, світовий розум) і модифікується нею. В подальшому неспівпадання виявилося наслідком всебічного переплетіння і, отже, трансформації одиничних цілей і дій З. азначені філософи наголошували, що наслідки дій звичайно небажані, а то й протилежні задумам. Таке їх співвідношення разюче підтвердилося уже в реальній історії, насамперед в революціях Нового часу, особливо в соціалістичних революціях XX ст. А в друг. пол. XX ст. воно було усвідомлене у найбільш загальному вигляді - як сукупність глобальних проблем, породжених діяльністю людства, але ніким не бажаних і не передбачуваних. Це найбільш фундаментальна відома людині структура припинення, вона залучає до себе або спирається на ті, що вивчає природознавство, і надає їм філософсько-антропологічного змісту.

n ком. прогноз; передбачення; v прогнозувати; робити/зробити прогноз; передбачати/передбачити

передбачення майбутнього напряму, розвитку, обсягу тощо методом вивчення наявних даних (data¹); ♦ мета прогнозу — визначення бюджету (budget), маркетингової стратегії, ефективності виробництва тощо

═════════■═════════

accurate forecast точний прогноз; active forecast активний прогноз; adjusted forecast уточнений прогноз; all-round forecast комплексний прогноз; alternative forecasts варіанти прогнозу; analytical forecast аналітичний прогноз; annual forecast річний прогноз; approved forecast прогноз, що підтвердився; average forecast усереднений прогноз; background forecast прогноз зовнішніх умов діяльності фірми; benchmark forecast прогноз на основі вихідних даних; blind forecast сліпий прогноз; brand sales forecast прогноз збуту марочного товару; business forecast прогноз ділової активності; business cycle forecast прогноз циклу ділової активності; business roundup forecast узагальнений прогноз ділової активності; cash flow forecast прогноз грошового потоку; company forecast прогноз діяльності фірми; conditional forecast умовний прогноз; consumption forecast прогноз споживання; cost forecast прогноз витрат; daily forecast добовий прогноз; demand forecast прогноз попиту; economic forecast економічний прогноз; exploratory forecast розвідувальний прогноз; extended forecast довгостроковий прогноз; favourable forecast сприятливий прогноз; financial forecast фінансовий прогноз • прогноз фінансового стану; formal forecast формалізований прогноз • формальний прогноз; intermediate-term forecast середньо-строковий прогноз; investment forecast прогноз інвестицій • прогноз капіталовкладень; judgemental forecast прогноз на основі експертної оцінки; last-period forecast прогноз на основі даних за останній період; long-range forecast довгостроковий прогноз; long-term forecast довгостроковий прогноз; macroeconomic forecast макроекономічний прогноз; market forecast ринковий прогноз; marketing forecast прогноз ринкової кон'юнктури; medium-range forecast середньостроковий прогноз; medium-term forecast середньостро-ковий прогноз; microeconomic forecast мікроекономічний прогноз; minimum-mean-square-error forecast прогноз із мінімальною середньою квадратичною похибкою; moving-average forecast прогноз за допомогою ковзних середніх; normative forecast нормативний прогноз; oracular forecast прогноз методом Дельфі • прогноз методом експертних оцінок; operating expense forecast прогноз оперативних витрат; optimistic forecast оптимістичний прогноз; passive forecast пасивний прогноз; perfect forecast точний прогноз; pessimistic forecast песимістичний прогноз; population forecast прогноз кількості населення; production forecast прогноз обсягу виробництва; qualitative forecast якісний прогноз; quantitative forecast кількісний прогноз; quarterly forecast прогноз квартальних показників; realistic forecast реалістичний прогноз; sales forecast прогноз збуту • прогноз продажу; scientific forecast науковий прогноз; short-range forecast короткостроковий прогноз; short-term forecast короткостроковий прогноз; singular forecast єдиний прогноз; technological forecast прогноз розвитку техніки • науково-технічний прогноз; tentative forecast попередній прогноз; traffic forecast прогноз перевезень; unconditional forecast безумовний прогноз; unit-volume forecast прогноз обсягу продажу в товарних одиницях; weather forecast прогноз погоди; weighted forecast зважений прогноз; yearly forecast прогноз річних показників

═════════□═════════

forecast of development прогноз рівня розвитку; forecast reporting викладення прогнозу • звіт про прогноз

ЕКЗИСТЕНЦІАЛІЗМ ( від лат. existentia - існування) - один із найвпливовіших напрямів світової філософії XX ст. Формування екзистенційного способу мислення пов'язане з творчістю датськ. філософа К'єркегора, який асоціює зміст слова "екзистенція" зі специфічно людським способом існування - адже лат. етимологія цього слова вказує на дії, пов'язані з порушенням сталості, певних меж чи норм просторово-часової наявності речей, процесів, явищ. Людина - єдина істота у світі, в діяльності якої результат дії, її ідеальна мета випереджає саму дію, тобто природне причинно-наслідкове відношення ніби "перевертається". Проте, щоб таке "перевертання" стало можливим, людина має вступити у безпосередній контакт і з майбутнім (із тим, що ще не є наявним), і з минулим (із тим, що вже не є наявним). Тілесно, подібно до будь-якої природної речі (тіла), людина не може реально переміститися ані в майбутнє, ані в минуле. Але, на відміну від природних речей (тіл), людина має крім свого природного (біологічного) тіла, ще й таку неприродну (замежову відносно власної тілесності) властивість, як дух. Саме духовно (ідеально), у своїй уяві людина здатна будь-коли "перенестись" у будь-яку мить майбутнього чи минулого часу, тобто людина може безпосередньо контактувати не лише з наявною дійсністю (необхідно їй даною), а й комунікувати з невичерпним "морем" можливостей, серед яких вона спроможна вільно обирати будь-яку їй потрібну Ц. е означає, що реальні детермінанти власне людської життєдіяльності перебувають здебільшого за межами людського "тілесного" світу ("сущого") і здійснюють свою детермінацію через духовний (замежовий щодо "тілесного") світ людського існування - екзистенцію К. рім філософії К'єркегора джерелами Е. можна вважати кордоцентричні інтенції Реформації (нім. пієтизм, франц. янсенізм тощо), кордоцентричну філософію укр. бароко і необароко (Сковорода, Гоголь, Шевченко, Юркевич та ін.), нім. романтизм, "філософію життя", феноменологію Гуссерля та ін. Класичні школи Е. виникають у 20-ті рр. XX ст. у Німеччині (Гайдеггер, Ясперс), у 30-ті рр. у Франції (Сартр, Марсель, Камю, Мерло-Понті та ін.). Істотним є вплив Е. у XX ст. також на розвиток філософії в Іспанії (Унамуно, Ортега-і-Гассет), в Рос. імперії (Бердяєв, Шестов), в Італії (Аббаньяно, Пачі), в Ізраїлі (Бубер), в Африці (т. зв. "негритюд" Сенгора), в Японії (Нісида), у араб, країнах (Бадаві, Тизині) та ін. Завдяки центральній категорії Е. - "екзистенції" (звідки й назва напряму), людська особистість постає з боку свого унікально-неповторного існування, що робить її недосяжною для логіко-раціонального осягнення. Раціоналістична методологія через загальність виявляється несумірною з особистісною (неповторно-унікальною) специфікою екзистенції. Укоріненість екзистенції у замежовому щодо природного буття світі духовності робить її принципово "несхоплюваною" для раціональної методології - наявним "небуттям буття", конкретним "ніщо", реальним ґрунтом творчого постання у світі результатів вільного (і водночас відповідального) вибору, а не стихійного плину світової інертності.

ПРОСВІТА/ОСВІТА - поширення і засвоєння наукових знань, навичок, культури взагалі. Ці терміни походять від поняття "світло" і тим самим споріднені з "метафізикою світла". Знання чи, ширше, дух як світло не є метафорою, дух - це світло в матеріальному світі. Подібну точку зору зустрічаємо і в філософії Шеллінга ("Система трансцендентального ідеалізму"). Саме цим пояснюється, що головним джерелом пізнання є зорові відчуття. Є певна відмінність між П. і О., а тому існують і два напрями їх втілення О. світа - це функція діяльності школи К. ожна людина і кожне нове покоління в певному віці проходять курс освіти, яка, отже, визначається антропологічними особливостями розвитку людини. В повному обсязі освіта поділяється на три види і періоди: початкова, середня і вища. Перша дає елементи знань, читання і письмо; друга - сукупність наукових знань про природу, суспільство і людину для орієнтації у світі; третя - зосереджує увагу на спеціалізації. На відміну від математики і музики, філософія вивчається переважно у вищій школі, хоча елементи її можуть подаватися і в середній, в курсах суспільствознавства. Відомі спроби читати філософію і в середній школі. Так, Гегель в нюрнберзький період свого життя і діяльності (1808 - 1816) читав у гімназії "Філософську пропедевтику", в яку входили головні поняття його вчення. Освіта і є засвоєння культури, в тому числі і філософської, в школах, гімназіях, вузах. П. має дещо інший характер Ц. е - освіта не поколінь, а цілих народів у певні періоди розвитку. Такі періоди називають Просвітництвом і звичайно згадують при цьому вік Просвітництва у Франції (XVIII ст.) як антифеодальну ідеологію та філософію. Але Просвітництво, як і Відродження, може бути у кожного народу. Так, в Стародавній Греції його функцію виконували софістика і софісти (філософи, ритори); в Стародавньому Римі домінуючою формою була популярна філософія (Сенека, Ціцерон, Епіктет та ін.); у Новий час - філософія просвітників XVII - XVIII ст. у Франції, Англії, Німеччині. Оскільки мета просвіти - сформувати певний світогляд в широких колах народу чи інтелігенції, така філософія набуває популярного і утилітарного характеру. Шпет ("Нарис розвитку російської філософії") розробив концепцію, згідно з якою в Росії і Україні вона завжди була не науковим знанням, а мораллю, проповіддю, світоглядом, мала мету просвітницьку, а не творчу, ставила завдання не формувати людину, а виховувати її. Цей недолік, за Шпетом, може вважатися і її достоїнством, бо вона зверталася не стільки до абстрактних побудов, скільки до людей. Академічна філософія може виконувати освітню і просвітницьку функцію через опосередковуючі ланки - навчальні заклади, товариства знання та ін. Прикладом може бути Київська філософська школа, яку очолював Шинкарук.

СВІТОГЛЯД - самовизначення людини щодо її місця у світі та взаємовідносин з ним. С. - духовно-практичне утворення, засноване на співвіднесенні наявного, сущого та уявного, бажаного, належного, синтез досвіду, оцінки знання та переконань, зорієнтованих на ідеали. С. - форма самосвідомості людини і суспільства; національний космопсихологос. С. - форма і спосіб сприйняття суб'єктом світу через потреби розвитку особистості. С. - система принципів, знань, ідеалів, цінностей, надій, вірувань, поглядів на сенс і мету життя, які визначають діяльність індивіда або соціальної групи та органічно включаються у людські вчинки й норми поведінки. Структурно С. поділяється на такі рівні: світобачення - на основі принципів (антропоцентризм, гуманізм, монізм, плюралізм, скептицизм, догматизм тощо); світовідчуття - на основі досвіду (індивідуального, сімейного, групового, етнічного, класового, суспільного і загальнолюдського); світорозуміння - формується на основі знання; світоспоглядання - на основі мети, цілі, яка усвідомлюється через універсальні форми діяльності (нужда - потреба - інтерес - мета - засоби - результати - наслідки); світосприйняття - на основі цінностей (щастя, любові, істини, краси, добра, свободи, справедливості тощо). У різні історичні епохи формувалися головні структурні системи: космоцентрична, спрямована на пошуки єдиної сутності світобудови; теоцентрична, в якій панує віра в надприродні сили; антропоцентрична, зв'язана з усвідомленням людини центром Всесвіту, розкриттям можливостей розвитку особистості. Історичні типи С. також вказують на його соціально-історичну структуру. Міфологічний С. ґрунтується на вірі в надприродні сили, абсолютизуючи досвід окремого роду, племені з притаманними йому рисами - тотемізму, антропоморфізму, анімізму, символізму, фетишизму. Філософський С. узагальнює досвід, знання, цінності, волевиявлення особи і людства в їхньому ставленні до світу як цілого з метою проникнення в сутність буття Всесвіту та буття людини; він є раціонально-теоретичною рефлексією підґрунтя всіх видів людської життєдіяльності, постійно поновлюваними відповідями на вічні смисложиттєві запитання: що, як, куди, чому, для чого тощо. Релігійний С. ґрунтується на обожненні надприродних сил, жорсткому поділі на духовний і тілесний, земний і небесний, горішній і долішній, природний і надприродний світи, де долається антропоморфізмом, а час набуває стріловидного вигляду, постулюється ноуменальний світ, недоступний органам чуттів і розуму. Науковий С. ґрунтується на експериментальних та теоретичних знаннях про світ у цілому, які характеризуються об'єктивністю, істинністю, загальною значущістю, цілеспрямованістю, відтворюваністю, детермінованістю, необхідністю, ефективністю у змінах природно-історичної дійсності. Мистецький С. ґрунтується на художніх образах та витворах мистецтва, матеріальних та духовних цінностей, задовольняючих естетичні потреби людини і суспільства відповідно до смаків, переконань, ідеалів. Світоглядні переконання, які пройшли крізь серце людини, пережиті й вистраждані нею, опосередковані власним досвідом, тобто такі, що беруть участь у формуванні життєвої позиції. С. націлює на ідеал - ідею, що стала предметом почуття.

Фіхте, Йоган Готліб (1762, Раменау - 1814) - нім. філософ, суспільний діяч Н. авчався в ун-тах Ієни і Ляйпцига (1780 - 1790). Творчість Ф. поділяється на два періоди - до 1800 р. і після цього року. В перший період він створив систему суб'єктивного ідеалізму, викладену в "Основах загального науковчення" (1794). Вихідним поняттям філософії Ф. є суб'єкт, "Я". Кантівську річ у собі він відкидає, тому об'єкт, "не-Я", намагається вивести з "Я". Останнє стає суперечливим поєднанням багатьох протилежностей - як причина і наслідок, субстанція і акциденція, взаємодія і незалежна діяльність, а в цілому і саме "Я" також містить у собі свою протилежність - "не-Я". Відносно "Я" і "не-Я" Ф. формулює основний закон свого вчення: без суб'єкта немає об'єкта; без об'єкта немає суб'єкта. Головна проблема у Ф. така: чому об'єкт, породжуваний суб'єктом, протистоїть останньому як щось незалежне? Це відбувається завдяки продуктивній уяві. Саме вона - основна пізнавальна здатність - творить об'єкт, але діє несвідомо, тому останній і здається суб'єкту незалежним від нього. Виникає завдання подолати цю видимість, довести тотожність "Я" і "не-Я". Ф. підходить до цього через поєднання перелічених протилежностей, котре стає у нього постійним способом, або прийомом, мислення, що він його назвав синтетичним прийомом або методом; завдяки цьому Ф. зробив значний внесок в теорію діалектики. Розроблене таким чином поняття суб'єкта як носія активного, творчого начала робить науковчення Ф. і загальною теорією діяльності, головним принципом якої є "діло - дія" (Tathandlung). Положення цієї теорії він застосував до більш конкретних розділів свого вчення: антропології, філософії історії та ін. В них він розкриває свою вимогу: "Діяти! Діяти! - ось наше призначення" Л. юдина від природи лінива й інертна на взірець матерії, з якої вона походить Л. інощі - виток усіх пороків. Якомога більше насолоджуватися і якомога менше давати - це і є завдання зіпсованої натури. Немає для людини спасіння доти, доки ця природна схильність не буде подолана і людина не знайде в діяльності радощів і насолод. Тому призначення людини Ф. вбачав у творенні культури - навичок для підкорення природи і для вдосконалення суспільних стосунків, підвищення гуманності. Ідеал усього історичного розвитку - свобода, побудова суспільного життя як морально-художнього цілого. Вирішальним фактором, здатним на це, він вважав розум З. відси випливала і роль вчених: вони повинні бути носіями найвищої моральності і гуманності, сприяти їх поглибленню і поширенню серед людей. Консолідацію зусиль громадян для досягнення такого ідеалу здійснює держава, котра історично минуща: кінцева мета її - зробити себе зайвою. Ф. не займався спеціальним дослідженням природи, але приділяв багато уваги аналізу суспільної історії, вага якої зростала з часом. Одним із чинників усього була боротьба з наполеонівською навалою, в якій він брав участь своїми науковими творами, лекціями тощо. Наслідком стало поступове послаблення його суб'єктивно-ідеалістичної позиції. В теоретичній сфері тут позначилися нерозв'язні суперечності його науковчення - неможливість логікою думки усунути речі в собі і взагалі об'єктивний світ. Тому пізній Ф. переосмислив свій світогляд, і його система переросла у пантеїзм релігійно-моральнісного типу.

[br]

Осн. тв.: "Про поняття науковчення або так званої філософії" (1794); "Основи загального науковчення" (1794); "Про призначення вченого" (1794); "Призначення людини" (1800); "Основні риси сучасної епохи" (1805); "Промови до німецької нації" (1808).

Аристотель Стагірит (384, Стагір - 322) - давньогрецьк. філософ, засновник перипатетичної школи (Лікей). В 367 - 347 рр. - в Академії Платона, спершу як слухач, пізніше - як викладач. Вихователь Александра Македонського. Першим з мислителів Античності здійснив спробу дати наукове обґрунтування філософії та філософське обґрунтування наук. Філософію А.С. поділяв на теоретичну, або умоглядну, мета якої - знання задля знання; практичну - знання для діяльності; пойєтичну, творчу - знання заради творчості. Теоретична поділяється на фізичну, математичну і першу ("теологічну") філософію. Фізична філософія, за А.С., вивчає те, що існує "окремо" і рухається; математична - те, що не існує "окремо" (тобто абстракції) і нерухоме; перша, або власне філософія ("Софія"), - те, що існує "окремо" й нерухоме. До практичної філософії А.С. зараховував етику і політику, а до пойєтичної - риторику та поетику. При цьому теоретична філософія за своїм значенням цінніша порівняно з практичною й пойєтичною, а софійна - й щодо інших галузей теоретичної філософії. Першу філософію А.С., яка отримала пізніше назву "Метафізика", можна поділити на загальну метафізику, яка вивчає суще як таке і його атрибути самі по собі, та часткову метафізику ("теологічна філософія"), предмет якої - "нерухомий вічний перший двигун". Основу онтології А.С. складають: категоріальний аналіз сущого; каузальний - субстанції; модальний - співвідношення можливості й реальності. На відміну від категоріального, каузальний аналіз спрямований у А.С. вже не на суще загалом, а лише на субстанційне суще, на з'ясування першооснов чи "причин субстанції", в якості яких постають: 1) матеріальна причинаматерія; 2) формальна причина - морфе, форма, ейдос, або щосьність, сутність; 3) джерело руху, створююча першооснова; 4) мета, "те, заради чого". Базовою в А.С. є кореляція матерії й форми, матеріальної та формальної причин, при провідній ролі останньої; рушійна ж і цільова причини можуть і збігатися (особливо в живій природі) з формальною. А.С., всупереч Платону, вважав, що форма, ейдос існує не як щось окреме щодо відповідної множини утворень, а в самій множині, як певний спільний предикат цих утворень, зафіксований у слові. Матерія постає тут як чиста можливість, потенція речі; форма - як реалізація такої можливості; рух - як процес переходу від потенції до дійсності, актуалізація матерії через її втілення в конкретних речах. Чільне місце в філософській системі А.С. посідає, за обсягом, "фізична філософія", розроблена в діапазоні від з'ясування першооснов природи і руху через космологію, теорію елементів до біологічних трактатів і праці, засновної для психології. Як і в Платона, етика й політика в системі А.С. утворюють цілісну "філософію про людське", предметом якої є практична діяльність і поведінка. Етика, за А.С., має справу з "правильною нормою" поведінки, зумовленою соціально і, на відміну від положень теоретичної науки, недедукованою й не всезагальною. Він визначає вище людське благо як щастя (евдемонію), але не всяке, а тільки доброчинне, добре. Евдемонічний пік щастя досягається за дотримання споглядального життя, тобто в заняттях філософією. Вчення А.С. про політичне мистецтво (політіке техне) охоплює сферу економічних, соціальних і правових установ та етику - в розширеному її тлумаченні. Поліс А.С. розглядає як природне утворення, людину відповідно - як "тварину політичну" Р. оль держави А.С. вбачав передусім у вихованні гідних громадян, духовний світ і практичну життєдіяльність яких визначала б доброчинність (арете). Аналізуючи форми державної влади, він виокремлює три позитивні форми правління (монархію, аристократію та політію), які можуть трансформуватися у три відповідні їм негативні форми - тиранію, олігархію та крайню демократію. Вчення А.С. є одним з етапів не лише античної, а й світової філософії. Його ідеї донині зберігають життєздатність, впливаючи не лише на філософський лексикон, а й на стилістику наукового мислення.

[br]

Осн. тв.: "Фізика"; "Про виникнення і знищення"; "Про небо"; "Про виникнення тварин"; "Про частини тварин"; "Про душу".